«Свято 1 Вересня»

Під звуки музики діти вбігають до зали

Проводиться тематично-святкова бесіда ведучої з дітьми

На середину зали вибігають діти

Дитина: Відцвіло барвисте літо

              Та й побігло за горбки

              Йдуть до школи старші діти

              А в садочок малюки

Дитина: Навіть яблуньки листочки

               Шелестять: привіт, привіт

               Буде весело в садочку

               І сьогодні й цілий рік

Дитина: Так багато днів підряд

               Влітку, щозими

               Поспішаємо в дитсад

               В нім зростаєм ми

 «Море знань» - пісня

Дитина: Любимо пісні співати

               В хороводі танцювати

              Діти, в коло всі вставайте

              Веселу польку починайте

 «Весела полька» - танок

Дитина: Парасолькою новою

              Я накриюсь з головою

              Чобітки високі взую

              По калюжах потанцюю

Дитина: Як на небі сонечко

               Можна йти гуляти

               І стрибати й бігати

              У піжмурки грати

«Сонячний зайчик» - пісня

Дитина: Як на небі хмуриться

               Дощик накрапає

               Парасолька всіх малят

               Від дощу сховає

Дитина: Парасольки в нас барвисті

               Зачекалися на святі

              То ж заграйте нам музики

              З ними будем танцювати

Пісня-танок «Лимонадний дощик»

Під веселу музику до зали заходить ведмедик

Ведмедик: (дорослий)

Ведмедик: Добрий день дітки я вітаю вас зі святом. Сьогодні діти йдуть до школи вони будуть навчатися. А я також ходжу до лісової школи. Як ви гадаєте, що роблять звірята у лісовій школі (діти відповідають)

Але ми у лісовій школі дуже любимо грати. Ось у мене є торба, кому вона дістанеться, той буде танцювати у колі. Зараз я вас навчу, повторюйте разом.

Котилася торба

З високого горба

Кому торба попаде

Той таночок поведе

Гра-танок «Котилася торба»

Ведмедик: Ще ми граємося ну лісовій школі у «догонялки». Давайте я вас буду доганяти.

Гра «Хто це спить під дубом»

В кінці свята виконується загальний танок дітей з Ведмедиком.

Ведмедик прощається і виходить.  

 Літературно-музичне свято присвячене

200-річчю дня народження Т.Г.Шевченка     

«Шляхами великого Кобзаря ».

Доброго дня, шановні діти! Я дуже рада, що сьогодні ми всі разом зібралися у нашому світлому залі. Знов прийшла на землю шевченкова весна. 9-го березня виповнилося 200 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.  Я пропонуємо вам пройти життєвими шляхами великого Кобзаря, адже є у нашій українській літературі імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія от уже понад сто років викликає в людях почуття гордості і захоплення красою, своєю силою і народною мудрістю. 

І став для нас Шевченко заповітом,

Безсмертним, як саме людське життя.

Ми будем славить перед цілим світом

Живе й святе Шевченківське ім’я! 

«Пісня про Кобзаря».

9 –го Березня 1814 року, темної ночі, перед світом, у селі Моринцях в хаті Григорія Шевченка, кріпака Пана Енгельгарда, блиснув у вікні єдиний на все село вогник, - народилася панові нова  душа, а Україні – її великий співець – Тарас Шевченко. 
Не на шовкових пелюшках. 

Не у величному палаці –

В хатині бідній він родивсь 

Серед неволі, тьми і праці. 

Нещасна мати сповила. 

Його малого й зажурилась… 

І цілу ніченьку вона – 

За сина – кріпака молилась.

Ведуча: Тарас Григорович був четвертою дитиною у родині. Усього їх біло шестеро.
До школи малий Тарас пішов, коли йому виповнилося 8 років. Вчитися йому було нелегко.

Коли хлопчику було 11 років, його батьків не стало… Тарас пішов у найми. Не дивлячись на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім’ї, він ріс допитливим і розумним хлопчиком. Не було нічого у хлопця-сироти, але був талант, прагнення вчитися. У нього рано проявилися здібності до малювання співу та написання віршів.

Саме зараз ми можемо переглянути деякі картини, які малював Тарас Шевченко.

Перегляд картин.

Тарас наймитує, у вільній від роботи час читає і малює. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плаче. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати, не покидає хлопчика. Так він потрапляє до маляра, який погоджується навчити хлопця малювати, однак пан Енгельгард забирає його до себе в Петербург. 

Ведучий:

Хоче малювати, прагне він до знань 

Та за це багато, зазнає знущань. 

Нишком він малює статуї в саду, 

Вночі пише вірші про людську біду.

У Петербурзі сталася важлива подія, знаменна не тільки в житті Шевченка, а й важлива для всієї України – вихід у світ книги віршів «Кобзар» у 1840 році.

Кобзар – це народний співець, який втілює мудрість народу. Адже виконує на кобзі, чи бандурі повчальні пісні.

Зараз, ми почуємо деякі вірші зі цієї знаменитої книги у виконанні ваших друзів.

«Зоре моя, вечірняя» - Катя Муравська

«Садок вишневий коло хати» - Єгор Кобзар

Пісня « Садок вишневий».

« Світає, край неба палає»

«Тече вода з-під явора»

Пісня « Зацвіла в долині».

Ведуча: Все йде, все минає… Та залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують у світі у пошуках істини та правди.

Минуло багато років від дня народження Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. 

Кожне слово Тараса Григоровича Шевченка ніби із сьогоднішнього дня. Читайте його твори. Вони допоможуть осмислити минуле та зазирнути в майбутнє, відкрити для себе нове в мудрих рядках його творчості.